«Ірисовий Шурхіт» — стримана краса та елегантність, шорстке відчуття кореня і сухої деревини. Ірис звучить тут не квіткою, а коренем — сухим, восковим, землистим. У ньому вчувається шурхіт сіна, а золотисті й сизі відтінки ніби набувають фактури — сухої, матової, майже відчутної на дотик. Тепло проступає поступово, зсередини, і ще довго тримається у шлейфі.